Книги — лучшие товарищи старости, в то же время они — лучшие руководители юности

Всем привет!

Сегодня мне хочется поговорить о книгах. Я вот обращала внимание, что много молодых людей не особо приветствуют чтение. Говоря, что то им лень или нету времени ну или "да ну, я лучше за это время фильм посмотрю или в интернете зависну". А ведь книги - это часть внутреннего развития. Вот, например, очень легко понять, когда человек читает книги, а когда нет. У читающего человека развит словарный запас, видны какие-то нормы общения. Не хочу никого обидеть - но время от времени все-таки нужно перечитать хоть немного книг.

Одна из любимых книг.

Лично я обожаю читать книги. Любовь к книгам я почувствовала прочитав Стендаля "Красное и черное". Там рассказывалось о большой любви простого гувернера к своей хозяйке. 

Следующая моя прочитанная книга - это был "Великий Гэтсби" Ф.С.Фитцджеральда. Вот тут то я и поняла - читать книги - это прекрасно. Ты вроде живешь второй жизнью. Когда все надоедает, стоит просто сесть и открыть книгу. Забываешь обо всем и начинаешь вроде как переживать и испытывать те же емоции что и главные герои. Книга "Великий Гэтсби" была тоже о любви и об искренних чувствах, которые Джей Гэтсби пронес через жизнь. С тех пор Фрэнсис Скотт Фитцджеральд стал моим любимым писателем. Также мне поравилась книга Джей Остен "Нотергенское аббатство". Лишний раз не против вернуться на 3-4 века назад и прочувствовать ту атмосферу.

 У меня есть две книги которыми я горжусь больше всего. Это книга Ф.С.Фитцджеральда "Бурный рейс", в которой собрано несколько рассказов писателя. Особенно в ней мне понравился рассказ "Ледяной дворец".

Вторая книга - это том стихов М.Ю.Лермонтова. У него очень красивые стихи, которые завораживают. Можно перечитывать вечно.

В этом посте я рассказала немного о своих любимых прочитанных книгах. Хочу сказать, что все книги, которые я читала, очень увлекательны и содержательные. Читайте побольше! Ведь это очень хороший путь к саморазвитию...

А какие ваши любимые книги?

Music inspired me today

    Я вірю, що музика - це голос особливого духу, завдання якого збирати мрії світу, і який, проходячи через свідомість людей, здатний залагодити, нехай навіть на короткий час, їх розбрати, або потрясти душі, руйнуючи соціальні незручності.

 Адріано Челентано

 Зараз 21 століття. Сучасна молодь у вільний час переважно читає, "зависає" в інтернеті, дивиться ТВ, слухає музику. Саме про музику й буде тема цього повідомлення. Мені здається, що у кожної без виключення людини є улюблена пісня або така пісня чи мелодія, що пройшла з людиною все життя.

    Для сучасного підлітка музика значить багато що. Зокрема, якщо брати середньостатистичного учня - то кожен має чи то мобільний телефон, чи то плеєр в якому завжи лунає рідна для душі музика. Саме так - рідна. Музика займає велике місце в житті тінейджера. Коли ми вчимо уроки, читаємо книгу, виконуємо хатню роботу - обов'язково ми вмикаємо музику і настукуємо знайому і улюблену мелодію... Музику ніби пропускаєш крізь душу. Одне з найкращих почуттів - коли відчуваєш мурашки по шкірі від улюбленої пісні.

     Коли одягаєш навушники - відчиняється ніби новий вимір. Потрапляєш у свій світ. Частенько хочеться просто сісти в крісло, вкритися теплим пледом, одягнути навушники, включити пісню під настрій, заплющити очі і забути про все...

   Кожному подобається свій стиль музики. Хтось фанатіє від важкого року, а хтось від акустичної музики... Існує багато стилів у музиці і по них досить легко охарактеризувати людину... Тож, для висновку хочу сказати: "Слухайте побільше музики, вона надихає. Додає кольорів сірій буденності. Включіть улюблену пісню і просто насолоджуйтесь життям"

Наприклад мене надихає живе виконання пісні Джеймса Артура - "Get Down"...